5.1. Чистота повітря в приміщеннях загальноосвітніх навчальних закладів забезпечується:
— відповідністю кількості дітей до нормованої наповнюваності;
— регулярністю вологого прибирання приміщень з використанням дезинфікуючих та миючих засобів;
— використанням всіх видів провітрювання (наскрізне, кутове, однобічне).
5.2. Класні кімнати та кабінети провітрюють на перервах, а рекреації — під час уроків. Співвідношення площі фрамуг і кватирок до площі підлоги навчального приміщення повинна бути не менше 1/50. Фрамугами і кватирками слід користуватися протягом всього року.
До початку занять і після їх закінчення необхідно здійснювати наскрізне провітрювання навчальних приміщень. Тривалість наскрізного провітрювання визначається погодними умовами згідно з таблицею 1.
Таблиця 1.
|
Температура повітря вулиці |
Тривалість провітрювання приміщень (хв.) |
|
|
на малих перервах |
на великих перервах та між змінами |
|
|
від +10 до +6 |
4–10 |
25–35 |
|
від +5 до 0 |
3–7 |
20–30 |
|
від 0 до -5 |
2–5 |
15–25 |
|
від -5 до -10 |
1–3 |
10–15 |
|
нижче -10 |
1–1,5 |
5–10 |
У теплі дні доцільно проводити заняття при відкритих фрамугах та кватирках.
5.4. При проведенні гігієнічної оцінки повітряно-теплового режиму у приміщеннях слід враховувати: площу приміщення на 1 учня, об'єм, коефіцієнт аерації, тривалість провітрювання приміщень, систему вентиляції, режим її роботи і технічне обслуговування, режим прибирання приміщень, заходи щодо запобігання заносу пилу в будівлі школи.
5.5. При лабораторних дослідженнях необхідно: проводити вимірювання температури повітря у приміщеннях (з урахуванням зовнішньої), відносної вологості, швидкості руху повітря, радіаційної температури, концентрації СO2, СО, формальдегіду та інших хімічних речовин (відповідно до будівельних матеріалів, які використані). Також необхідно визначати вміст пилу і бактеріальне забруднення. Лабораторні дослідження та інструментальні виміри проводити у динаміці учбового дня, а саме — перед першим уроком і в кінці останнього уроку.
У приміщеннях шкіл відносна вологість повітря має бути 40–60%; температура повітря в класах і кабінетах 17–20 °С ,
— в майстернях по обробці металу і дерева 16–18 °С ,
— в спортивному залі 15–17 С,
— в роздягальнях при спортивному залі 19–23 °С ,
— в актовому залі 17–20 С,
— в бібліотеці 16–18 °С ,
— в медичних кабінетах 21–23 °С ,
— в рекреаціях 16–18 °С ,
— в спальних приміщеннях 18–20 °С ;
— в умивальних 20–23 °С ;
— у вестибюлі, гардеробі 16–19 °С ;
— в туалетах 17–21 °С ;
— в душових не нижче 25 °С .
Концентрація формальдегіду в приміщеннях шкіл не повинна перевищувати 0,01 мг/куб. м.
Концентрація радону в приміщеннях нових будинків шкіл не повинна перевищувати 100 Бк/куб. м, для існуючих будинків — 200 Бк/куб. м.
5.6. При наявності люфт-клозету необхідно:
— забезпечити достатню тягу через вигріб.
Забороняється улаштування додаткової витяжної вентиляції через вигріб, а також виливати у вигріб воду з умивальників і після прибирання приміщень.
